Правові аспекти здійснення авторського нагляду

    Відповідно до статті 29 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі за текстом – Закон №687-XIV) відносини, що виникають під час створення і використання об'єктів архітектури як об'єктів авторського права, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права", цим Законом та іншими законодавчими актами України.

    Об'єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.

    Особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об'єкти архітектури як об'єкти авторського права, вважається автором (співавторами) цих об'єктів.

    Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. №3792-XII (далі за текстом – Закон №3792-XII):

    автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;

    твір архітектури - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо);

    Згідно ч. 2 статті 15 Закону №3792-XII авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.

    Стаття 437 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV також вказує, що авторське право виникає з моменту створення твору, а використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ст. 443).

    Статтею 30 Закону №687-XIV передбачено, що автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції.

    Використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди.

    У відповідності до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. №668, замовник може укласти договір про здійснення авторського нагляду за дотриманням вимог проектної документації з її розробником (п. 51).

    Авторські права на проектну документацію охороняються відповідно до законодавства (п. 55).

    З метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектній документації замовник забезпечує здійснення авторського нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником).

    Авторський нагляд під час будівництва об'єктів здійснюється в порядку, встановленому законодавством (п. 78).

    Для здійснення авторського нагляду і контролю за виконанням робіт (будівництвом об'єкта) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють авторський нагляд, надавати необхідні інформацію та документи (п. 80).

    Нормативною основою здійснення авторського нагляду є, зокрема, ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідно до якої під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський нагляд, порядок проведення якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Згідно п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007р. №903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт.

    У п. 17 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45, визначено, що замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

    На даний час нормативним документом, яким визначається порядок здійснення авторського нагляду за новим будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням об’єктів цивільного і виробничого призначення, є Державні будівельні норми України А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд» (далі — ДБН А.2.2-4-2003).

    Відповідно до п. 1.1 ДБН А.2.2-4-2003 авторський нагляд проектних організацій за будівництвом об’єктів будівництва незалежно від форм власності замовника (інвестора) повинен здійснюватися протягом усього періоду будівництва з метою забезпечення відповідності технологічних, архітектурно-будівельних та інших технічних рішень об’єктів будівництва рішенням, що передбачені в затверджених проектах.

    У переліку основних термінів та визначень ДБН А.2.2-4-2003 авторський нагляд визначається як нагляд авторів проекту, інших розробників проектної організації та, за необхідності, інших спеціалістів за відповідністю будівельно-монтажних робіт, що виконуються, розробленій проектній документації.

    Саме надання правової можливості автору твору архітектури протидіяти можливим посяганням на його творчий задум у ході його практичної реалізації зумовлює необхідність існування інституту авторського нагляду за будівництвом. Він є саме тим інструментом, за допомогою якого забезпечується оптимальна можливість втілення в матеріалі твору архітектурного мистецтва в точній відповідності з проектом, створеним творчою уявою автора, який дає йому можливість у процесі будівництва вносити необхідні зміни.

    Специфічність авторського нагляду полягає у тому, що відповідно до п. 2.1 ДБН А.2.2-4-2003 він здійснюється на підставі договору, укладеного замовником з генеральною проектною організацією на весь період будівництва, а договірні відносини включені до сфери цивільно-правового регулювання.

    В межах інституту авторського нагляду існує можливість здійснення захисту авторських прав у двох формах — юрисдикційній та неюрисдикційній. Перша здійснюється через судові або державні органи у порядку цивільно-правового, адміністративно-правового чи кримінального провадження і є основною, а друга — самостійно потерпілою від порушення прав особою чи в момент загрози порушення цих прав, тобто шляхом самозахисту.

    Здійснення самозахисту авторських прав на твори архітектури в межах інституту авторського нагляду відбувається шляхом внесення до журналу авторського нагляду зауважень, стосовно відступів від проектних рішень при будівництві, у разі невиконання яких унеможливлюється прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461.

    Відповідальність за своєчасне і якісне виконання вимог спеціалістів, які здійснюють авторський нагляд, несе уповноважений представник підрядної організації.

    Після прийняття об'єкта в експлуатацію генеральний підрядник повинен передати журнал на зберігання замовнику, а проектувальник повинен передати свій примірник в архів проектної організації.

    Права та обов’язки спеціалістів, які здійснюють авторський нагляд, визначено в ДБН А.2.2-4-2003. Такими правами є наступні:

• Вносити в журнал авторського нагляду зауваження, що відносяться до відступів від проектних рішень при будівництві, забороняти застосування конструкцій, деталей, виробів, будівельних матеріалів і обладнання, які не відповідають проектним рішенням, державним будівельним нормам і стандартам.
• Повідомляти у разі відмови підрядника від усунення зауважень, замовника і відповідну інспек­цію Державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів згідно із чинним законодав­ством.
• Давати вказівки щодо припинення виконання підрядником окремих видів робіт, що виконуються з порушеннями проектних рішень та будівельних норм і письмово повідомляти замовника і відповідну інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю.
• Самостійно або за пропозицією замовника, без додаткових узгоджень, уточнювати, змінювати, доповнювати прийняті раніше проектні рішення, домагаючись більшої художньої виразності, технічної і технологічної досконалості об'єкта будівництва, якщо ці зміни не суперечать вихідним даним на про­ектування, чинним будівельним нормам, експлуатаційній надійності, економічним вимогам, не погір­шують техніко-економічні показники затвердженої проектної документації. Внесення змін в проектну документацію виконуються згідно з ДСТУ Б А.2.4.4 (ГОСТ 21.101).

    Спеціалісти, які здійснюють авторський нагляд, зобов'язані:

• Якісно та своєчасно виконувати обов'язки, які визначені цим Положенням.

    Відвідувати будівництво згідно з графіком, за викликом замовника і умовами, що вказані у договорі.

• Вибірково перевіряти відповідність виконання будівельно-монтажних робіт і виявляти на будівництві відхилення від проектних рішень в частині застосування будівельних конструкцій, матеріалів, виробів, деталей, обладнання, робіт з улаштування фасадів та інтер'єрів.
• Перевіряти виконання підрядником зауважень спеціалістів авторського нагляду на будівництві.
• Брати участь у складанні актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій відповідно до до­датка 10 ДБН А.3.1-5.
• Сприяти ознайомленню робітників, які здійснюють будівельно-монтажні роботи, і представ­ників замовника з проектною документацією.
• Брати участь у роботі робочої і державної комісій з прийняття об'єктів будівництва в експлуа­тацію.

    Під час проведення авторського нагляду за будівництвом дієвим способом припинення дій, які порушують авторські права авторів творів архітектури є звернення автора до структурних підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції як спеціалізованого урядового органу зі здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва для застосування заходів впливу на порушника згідно із чинним законодавством.

    На кожний завершений будівництвом об'єкт архітектури до його прийняття в експлуатацію складається архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури.

    Згідно зі статтею 28 Закону №687-XIV власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані, зокрема, у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію згідно з вимогами архітектурно-технічного паспорта об'єкта, погоджувати, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку.

    П. 3 Положення про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.09.1999 № 220, передбачає, що в архітектурно-технічному паспорті об'єкта архітектури визначаються гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт, особливі умови експлуатації об'єкта архітектури, а також його окремих елементів, які не підлягають змінам без згоди архітектора – автора проекту, – а за його відсутності – органу містобудування та архітектури.

    В той же час, згідно п. 7 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р.  № 3038-VI  у разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл, про такі зміни протягом трьох днів з дня їх настання.

    Окремої уваги, з точки зору охорони та захисту авторських прав, заслуговує відповідність нормам авторського права повноважень осіб, які здійснюють авторський нагляд, на зміну проектної документації в ході ведення будівництва. Згідно з п. 2.8 ДБН А.2.2-4-2003 відповідно до договору між замовником і проектувальником наказом керівника проектної організації визначається склад проектувальників із числа авторів та розробників проекту, на яких покладається обов’язок здійснення авторського нагляду за будівництвом. У деяких випадках для здійснення авторського нагляду за окремими видами будівельних робіт можуть залучатися спеціалісти організації-розробника проекту, які не брали безпосередньої участі в проектуванні. Таким чином, у законодавстві передбачена можливість здійснення авторського нагляду за процесом відтворення твору архітектури у вигляді архітектурного об’єкта особами, які не володіють авторськими правами на цей твір.

    Висновки:

• Об'єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури. В даному випадку авторське право присутнє стосовно такого об’єкту як розроблена проектна документація на будівлю. Авторські права автора на проектну документацію (а не авторські права на побудовану будівлю за даним проектом) охороняються відповідно до законодавства.
• Виконавцю проектної документації одноособово належать всі виключні майнові права автора на плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що були створені в процесі проектування об’єкту будівництва.
• Оскільки особа, яка здійснює авторський нагляд не створює своєю творчою працею об'єкт архітектури (будівлю) як об'єкт авторського права, вона не вважається автором цього об'єкту, і у такої особи відсутнє авторське право стосовно даного об’єкта.
• В той же час використання проектної документації з метою створення об’єкту архітектури, відповідно до умов договору на розробку і передачу проектної документації, допускається виключно замовником і здійснюється ним лише одноразово, повторне використання проекту об’єкта архітектури і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за окремою згодою розробника документації (автора) з окремою виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди.
• Способом захисту авторських права автора на проектну документацію при здійсненні будівництва якраз і є укладення договору на здійснення авторського нагляду. Здійснення авторського нагляду в процесі будівництва спрямоване на надання правової можливості авторам та іншим особам, які розробили проектну документацію для будівництва об’єкта особисто контролювати дотримання відповідності споруджуваного архітектурного об’єкта розробленим ними технічним проектам та робочим кресленням.
• Під час проведення авторського нагляду за будівництвом дієвим способом припинення дій, які порушують авторські права авторів творів архітектури (проектної документації) є звернення автора до структурних підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції як спеціалізованого урядового органу зі здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва для застосування заходів впливу на порушника згідно із чинним законодавством.
• Авторський нагляд необхідно здійснювати протягом всього періоду будівництва, а у разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду замовник зобов’язаний повідомити інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на будівництво, про такі зміни протягом трьох днів з дня їх настання.

Написав
Гарагонич Олександр Васильович
директор Юридичної компанії «Бі ен Сі»
кандидат юридичних наук, адвокат